Дії Сил оборони України продовжують залишатися ключовим чинником світової політики.Хоча деякі політики все ще продовжують починати діалоги у стилі «а якщо раптом?» і вважають це прагматичним підходом.

Всі активно обговорюють контрнаступ України, що готується, де часто згадують Крим. Настільки часто, що західні інтерв'юери вже заявляють, що думають купити там будинок. Це непогано, якщо Україна отримає достатньо воєнної допомоги. Генштаб про обсяги та номенклатуру мовчить і немає нічого в «витоку з Пентагону», де натомість є чергові маячні фантазії народної депутатки Єлизавети Богуцької. А ось група «ІС» привела та проаналізувала дані про поточне угруповання інтервентів.

Вони наводять такі цифри:

Особовий склад – 369 тис.,що відповідає комплектації 460 БТГр

1764 танка - 160 БТГр

4289 ББМ або 129 БТГр

2994 од. ствольної артилерії - 249 БТГр

890 РСЗВ - 74 БТГр

Комплектність БТГр він наводить для того, щоб показати, що в окупантів значна нестача техніки, попри збільшення особового складу шляхом мобілізованих.

Проте заліза в окупантів ще багато, хоча воно й розмазане на 900 км фронту, з концентрацією у місцях їхнього наступу. А збільшення знищення ворожої артилерії, за даними Генштабу, говорить про досить позитивну динаміку.

Допомога

А ще й ворожа авіація. Постачання стаціонарного та мобільного ППО не задовольняють обидві партії нашого ключового союзника — США. І демократи та республіканці вимагають надання далекобійних ракет та авіації від адміністрації Байдена. А ще від адміністрації вимагають озвучити стратегію, що є цілком логічним для конгресменів. Якщо там буде чітко зафіксовано перемогу України, то постачання ATACMS та F-16 немає сенсу й обговорювати — вони просто мають бути.

Політика

Поїздки президента Франції до Китаю, де він знову вирішив зіграти в медіатора, і заява посла Китаю у Франції, що відбулася після цього, охолодило багатьох. Заява посла про те, що кордони пострадянських країн жодними міжнародними нормами не підтверджені, були відразу спростовані МЗС Китаю. Оцінок цьому дали кілька протилежних. Одні стверджували, що в Пекіні немає чіткої політики щодо Москви і тому посольство не знало, що озвучувати. Інші, що Китай повністю підтримує росію.

Редакція «Агори» вважає, що Китай намагався агресивно промацати ґрунт. Макрон сам цьому сприяв своїм черговим бажанням у ролі посередника. І посол Китаю Лу Шае озвучив на французькому телеканалі LCI те, що доведеться просувати Макрону. В авторитарному Китаї жодної самодіяльності послів не може бути. А тому після низки обурень дипломатів, насамперед Балтійських країн, МЗС Китаю спробувало відіграти все назад, заявивши, що Піднебесна поважає міжнародно визнані кордони.

Але в китайське «відіграли» повірили далеко не всі, а тому США почали рухатися активніше.